Високоточні удари союзників, завдані Сполученими Штатами та Ізраїлем, суттєво послабили військово-промисловий потенціал Ірану, вивівши з ладу орієнтовно 80 відсотків його основної промислової бази для конвенційного та ядерного озброєння. Попри це, нові оцінки західних розвідок свідчать про те, що Тегеран зберігає технічну спроможність складати приблизно 50 балістичних ракет на місяць. Хоча цей показник становить близько половини довоєнного обсягу виробництва, безперервний випуск підкреслює рішучість режиму зберегти ударні можливості великої дальності навіть під сильним оперативним та економічним тиском.

Підземні укріплення та стійкість арсеналу

Стратегічні оцінки свідчать, що попри запуск понад 2200 балістичних ракет і майже 5000 баражуючих боєприпасів серії Shahed з 28 лютого, збройні сили Ірану все ще володіють арсеналом щонайменше з 1700 балістичних ракет. Корпус вартових Ісламської революції (КВІР) продовжує використовувати захищені підземні об’єкти, нещодавно продемонструвавши укріплені підземні ракетні комплекси, розраховані на витримування масованих авіаударів. Військові аналітики зазначають, що масштабні довоєнні запаси критично важливих систем наведення та компонентів ракетних двигунів дозволяють місцевим фахівцям збирати озброєння на розосереджених майданчиках, при цьому додаткові матеріали, як повідомляється, надходять завдяки зовнішньому партнерству, зокрема з Москвою.

Інтеграція оборони та технологічна перевага

Масштаби витрат іранських засобів ураження привернули пильну стратегічну увагу до логістики протиповітряної оборони союзників та темпів виробництва ракет-перехоплювачів. Бойові дії високої інтенсивності створили значне навантаження на такі системи, як Patriot PAC-3 від Lockheed Martin, продемонструвавши, що технологічна стійкість залежить не лише від точності перехоплення, але й від масштабного промислового поповнення арсеналів. Інтегрована багаторівнева архітектура протиповітряної та протиракетної оборони Ізраїлю, основу якої складають комплекси Arrow 3, «Праща Давида» (David’s Sling) та передові мережі датчиків, залишається ключовим фактором нейтралізації цих асиметричних залпів, забезпечуючи життєво важливий оперативний щит для регіональної стабільності на тлі тривалого морського стримування та розвідувально-орієнтованого стримування.